запаси | Управління запасами | Стратегії управління запасами

Формування на підприємстві оптимального запасу для підтримки безперервності виробничого процесу і негайного задоволення продукцією споживачів по всьому ланцюгу поставок на сьогоднішній день є однією з важко вирішуваних логістичних завдань управління.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ!

Управління запасами полягає в обгрунтованому встановленні моментів і обсягів замовлення на їх заповнення і розподілі новоприбулою партії замовленої продукції (сировини, матеріалів і т. П.) По нижчестоящим ланкам системи постачання. Сукупність правил, за якими приймаються ці рішення, російський вчений Ю. І. Рижиков називає стратегією управління запасами. Він також вважає, що кожна така стратегія пов'язана з певними (найчастіше в імовірнісному сенсі) витратами по доведенню матеріальних засобів до споживачів; відшукання оптимальних стратегій і є предметом теорії оптимального управління запасами.

На сьогоднішній день широко відомі три основних типи стратегій управління запасами:

1. Стратегія найбільшою обачності. Відповідно до даної стратегією розмір необхідного запасу визначається як добуток максимального споживання запасів (по будь-якій позиції) протягом одного дня на найбільшу тривалість періоду поставки, що була за виданими підприємством замовленнями. В результаті створюються запаси, які практично не можуть бути повністю використані до моменту оформлення чергового замовлення на їх поповнення.

2. Стратегія додаткового резерву. Гарантія потреб забезпечується в цьому випадку за рахунок створення додаткового резерву матеріальних ресурсів. Величина додаткового резерву визначається по одному з методів, викладених нижче.

  • Метод 1. Розмір резерву встановлюється рівним середній величині попиту, помноженої на коефіцієнт надійності, значення якого зазвичай приймається рівним 1,25 - 1,40.
  • Метод 2. Резервне кількість одиниць зберігання визначається як показник, що дорівнює квадратному кореню з величини середнього споживання в період, відповідний часу випередження.

3. Стратегія відсотка від попиту. В основі цієї стратегії лежить аналіз частоти попиту на матеріальні запаси за результатами роботи протягом одного дня. Дані про величину попиту заносяться в графік розподілу продукції наростаючим підсумком. Потім встановлюється та частина загального числа періодів видачі замовлень, для якої допустимо повне витрачання запасів, які не спричиняють за собою порушення виробничого процесу. З цієї величині із зазначеного графіка визначається величина попиту, що відповідає встановленим випадкам повного використання запасів.

Стратегії управління запасами базуються, в основному, на реалізації відомих систем управління (контролю) запасами (система управління (в літературі зустрічається назва «система контролю» і «система регулювання») запасів - це комплекс заходів зі створення та поповненню запасів, організації безперервного контролю і оперативного планування поставок). Це, по-перше, система з фіксованим розміром замовлення; по-друге, система з фіксованою періодичністю замовлення; по-третє, система з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня; по-четверте, система «мінімум-максимум».

Вивчення досвіду діяльності вітчизняних і зарубіжних підприємств, фірм дозволяє виділити основні моменти оптимізації практично кожної з названих стратегій управління запасами (рис. 1):

  • правильне прогнозування попиту на продукцію в майбутніх періодах (1);
  • коректне використання диференційованого підходу до гуртування виробленої і реалізованої на ринку продукції на основі АВС- та XYZ-аналізу (2);
  • грамотний вибір системи регулювання (контролю) рівня запасів на підприємстві та правильний розрахунок її параметрів з урахуванням непередбачених змін на ринку, особливо призводять до підвищення попиту на вироблену продукцію (3).

правильне прогнозування попиту на продукцію в майбутніх періодах (1); коректне використання диференційованого підходу до гуртування виробленої і реалізованої на ринку продукції на основі АВС- та XYZ-аналізу (2); грамотний вибір системи регулювання (контролю) рівня запасів на підприємстві та правильний розрахунок її параметрів з урахуванням непередбачених змін на ринку, особливо призводять до підвищення попиту на вироблену продукцію (3)

Мал. 1. Основні елементи оптимізації стратегії управління запасами

Аналіз діяльності промислових підприємств Харківського регіону дозволив сформувати ефективну ланцюжок дій по оптимізації стратегії управління запасами. Уявити її можна блокової схемою (рис. 2).

Мал. 2. Ефективна ланцюжок дій по оптимізації стратегії

Відповідно до наведеної схемою (рис. 2) відпрацювання заходів по оптимізації стратегії управління запасами на підприємстві необхідно починати з процедури прогнозування ринкового попиту на вироблену продукцію. Потім на підставі отриманого прогнозного значення попиту провести диференціацію продукції, що випускається підприємством продукції на групи, використовуючи АВС-аналіз і ХYZ-аналіз. Для управління запасами отриманих груп виробів необхідно вибрати ефективну систему регулювання (контролю) рівня запасів останніх на товарних складах підприємства, розрахувати і виконати аналіз основних її параметрів. Нарешті, в залежності від умов, що склалися на тому чи іншому сегменті ринку слід вибирати одну з вищенаведених стратегій управління запасами на підприємстві, кінцевою метою якої є безперервне забезпечення споживача яким-небудь видом матеріального ресурсу. Реалізація цієї мети досягається вирішенням таких першорядних завдань:

  1. розрахунок розміру замовлення;
  2. визначення інтервалу часу між замовленнями;
  3. розрахунок і облік поточного рівня запасів на складах різних рівнів;
  4. визначення розміру гарантійного (страхового) запасу;
  5. розрахунок максимальної (екстремальної) величини запасу, що характерно для стратегії додаткового резерву.

VN: F [1.9.22_1171]

Rating: 4.0 / 5 (1 vote cast)